Мішечки з сіллю

   

 У статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я поняття здоров’я визначається як «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя», а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів. Здоров’я у всі часи вважалося вищою цінністю, основою активного творчого життя, щастя, радості й благополуччя людини.
У сучасному суспільстві воно стає ще й умовою виживання. Одне з сучасних визначень здоров’я дається як здатність адаптуватися, пристосовуватися до життя. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що успішність навчання в школі визначається рівнем здоров’я. Проте результати медичних оглядів говорять про те що на сьогоднішній день кожен п’ятий школяр має хронічне захворювання. Здоров’я дітей – це загальна проблема медиків, педагогів і батьків. І вирішення цієї проблеми залежить від упровадження в школу здоров’язберігаючих технологій. Початкова школа це – старт здобуття знань і навиків зі здорового способу життя, навчання використанню отриманих знань за межами школи. Молодший школяр повинен знати, що неправильна постава може не лише завдати шкоди здоров’ю, але й зіпсувати людині життя. Спостерігаючи за дітьми під час занять зроблені висновки, що особливо псує поставу неправильна поза за столом. Учні опускають голову, нахиляються вперед і спираються грудьми на кришку стола, або приймають ще більш незручні пози. Стає зрозумілим, що для формування правильної постави потрібна повсякденна робота, необхідно приділяти велику увагу вихованню в дітей звички приймати правильну робочу позу в різних умовах. Цікавою є методика Олександри Дубогай, професора Київського інституту гігієни, з використання мішечків з сіллю для формування правильної постави у школярів. Завдяки цій методиці покращується зір, стає рівною постава, діти менше хворіють. Про це свідчать показники захворюваності серед школярів за останні роки.
починаючи з першого класу, учнів треба привчати тримати на уроках мішечки з сіллю на голові. Якщо на уроці хтось спробує відхилитися від заданої осі, відразу відбувається падіння мішечка. Це сигнал для учня що необхідно сісти правильно. З часом діти звикають працювати з мішечками й знають, що цей предмет просто необхідний. Батьки такий досвід застосовують і в домашніх умовах. Для 1 – 4 класів мішечки обов’язкові, а старші можуть брати за бажанням. Так рекомендовано в медичній літературі. Напевно, через те, що в цих учнів постава майже сформована.
    Отже, мішечки краще шити з щільної тканини розміром 20 см Х 15 см, насипати в них морську сіль, приблизно 200 грамів (для першокласників можна трохи менше – 130 г).  Чому морська сіль? Тому що вона дуже велика і не висипається з мішечку, крім того може злегка масажувати голову, у ній містяться корисні речовини й мінерали, які сприятливо діють на організм. Це ще й хороша йодотерапія, яка необхідна в наших екологічно забруднених районах. У дітей тім’я не дуже тверде – йод легко проникає в організм. Мішечки мають таку ж дію, що й пігулки, які колись давали від щитовидки. Сіль знаходить застосування й у народній медицині при простудних захворюваннях. Батькам рекомендуємо ,(з умовою, що у дитини немає алергії на запахи), додатково використовувати ефірну олію, адже нюхальна сіль, як і раніше, - джерело бадьорості, свіжості й приємних ароматів, які забезпечують хороше самопочуття. Бажано використовувати аромати лимона, лаванди, евкаліпта, ромашки, календули, хвої. Усі ці рослини виділяють фітонциди, корисні для людини, й допомагають дітям бути здоровими. Їх використовують як антисептики, для тонізації організму, для того щоб позбавитися хвилювання й відчуття тривоги.  Для приготування нюхальної солі треба насипати її в чашку, додати туди кілька крапель ефірної олії або суміш відповідного складу й дозування, усе ретельно перемішати, аби сіль увібрала в себе олію. Отриману нюхальну сіль засипати в мішечок. Ці мішечки діти можуть використовувати  й на уроках фізкультури, на перерві, для вправ на розвиток рівноваги, формування красивої постави, профілактики захворювання хребта. Ці навички є складовими здоров’я кожної людини.
        Здоровий спосіб життя  не займає доки перше місце в ієрархії потреб і цінностей людини в нашому суспільстві. Але якщо ми будемо навчати дітей з раннього віку цінувати, берегти й зміцнювати своє здоров’я, якщо ми будемо особистим прикладом демонструвати здоровий спосіб життя, то лише в цьому випадку можна сподіватися, що майбутні покоління будуть здоровішими й розвинені не лише інтелектуально, духовно, але й фізично.